«Мені дуже подобається час, у якому я живу, – розповідає Альона Савраненко, більш відома під псевдонімом Alyona Alyona, в інтерв’ю Apple Music. – Бо жінок у хіп-хопі стало набагато більше. Їхній реп став більш качовим, а тематика – ближчою до людей. Зараз читають не тільки про любов чи щось сумне. Стало більше вайбу, більше настрою. Це час розквіту жіночого репу, і це круто». Дебют «Пушка» від Alyona Alyona – найкращий доказ того, що жіночий реп переживає період розквіту. Серед чоловіків ще варто пошукати MC із такою швидкістю читки, гостротою рим та харизмою, як в Альони Савраненко. «Тату на обличчі – то не моя фішка. Я просто пишка (пушка) пишка», – розкуто заявляє вона у титульному треці альбому. «Мені в коментарях зазвичай пишуть, що я пушка, – сміється Alyona Alyona, коли пояснює звідки взявся цей загалом мачистський образ. – Я й сама себе асоціюю із чимось більшим, крутим, з ядром всередині». Медіа почали говорити про Alyona Alyona після першого ж кліпу «Рибки», який потрапив у мережу. Увагу привернув нештучний колорит її історії, яка б чудово підійшла для кіносценарію: вихователька дитячого садочку з українського села у вільний час записує реп і миттєво стає інтернет-зіркою. Незважаючи на те, що популярність на Альону Савраненко звалилася майже одразу, вона – не раптовий гість у хіп-хоп-культурі. Росла на альбомах Eminem, Queen Latifah та Missy Elliott, писала реп російською та англійською, була редактором інтернет-пабліка, присвяченого жіночому хіп-хопу. У «Рибках» Alyona Alyona знайшла свій голос: тепер вона говорить від імені жінок, які впевнені у своєму праві не звертати уваги на стереотипи про «красу» та бути такими, якими їм хочеться. Щоправда, їй так і не вдалося знайти анонімного бітмейкера з інтернету, чий інструментал вона використала у першій версії свого хіта. Тож для «Пушки» довелося перезаписати трек під новий біт. Незважаючи на те, що Альона Савраненко поділяє погляди фемінізму та бодіпозитиву, вона не планує їх експлуатувати у своїй творчості. «Я не хочу гучних заяв та лозунгів, – пояснює артистка. – Один російський репер красиво сказав: там, де є слова, нема місця для любові. Ці слова я взяла за життєвий принцип. У тому плані, що доводити треба не словом, а ділом. Я не хочу говорити про бодіпозитив та гендерну рівність, я буду поступово щось робити. Це мій шлях і мій вибір». В альбомі «Пушка» Alyona Alyona торкається й інших сюжетів, кожен з яких має свої корені в реальному житті – чи то з її особистого досвіду, чи то із розповідей інших людей. Є і суто жіночі історії, як, наприклад, «Брехунець». «У нашій тусовці є слово «підкатиш», – пояснює Alyona Alyona. – Кожна з дівчат стикалася із таким «підкатишем» – це хлопчик, який до тебе підкатує, розправляє пір’я та крила, але по факту нічого із себе не представляє, як би він не блищав ззовні». Тим не менш більшість пісень Alyona Alyona не мають гендерної прив’язки. «Залишаю свій дім» була написана артисткою після її переїзду з села до Києва. Вона описує бурю почуттів у душі молодої людини, яка стоїть на порозі великих змін у своєму житті. «Літак» – це драматична ода втраченому вирію, дитинству, яке було проведене вдалині від великих міст. «Ми жили на краю величезного поля, де росли соняхи, кукурудза, пшениця й гречка, – із захопленням згадує Альона. – Біжиш такий через усе поле, вибігаєш на вершину кургану, падаєш у духмяну траву і відчуваєш себе царем гори. Навколо дзеленькотять цвіркуни й цикади, шумить вітер, пливуть хмари. Ці спогади назавжди лишилися в душі. Багато що забувається, проте це – ніколи». Ключовим треком у «Пушці» Альона Савраненко називає «Відчиняй» – гімн покоління, заклик до однолітків, який було написано мовою, якою вони спілкуються. «Моє покоління не жило в Радянському Союзі. У нас інші цінності – не такі, як у наших батьків, – розповідає Alyona Alyona. – Ми маємо свій досвід за плечима і можемо зробити висновок, що ми – інші. Ми по-іншому маємо розвиватися, розбудовувати наше суспільство і нашу країну. Я пишаюся і захоплююся своїм поколінням. Ми прийшли і ми будемо творити власну історію».