У 2000-х роках пантеон тин-попу складався з автотюну, занадто солодких текстів, недоречної шкільної форми та діснеївських зірок. Потім з’явилася Lorde. На «Pure Heroine», своєму дебютному альбомі 2013 року, уродженка Окленда, співачка та авторка пісень Елла Єліч-О’Коннор переосмислює тин-поп. Вона покладається на стриманий вокал, майже гарчання, накладений на сухі, машинні біти. Уже з першого треку «Tennis Court» вона співає про підліткову нудьгу в передмісті, який відкривається рядком «Do you don't think that it's boring how people talk? («Вам не нудно від того, як люди розмовляють?»). Центральна композиція альбому — один із найбільших хітів XXI століття — «Royals» описує внутрішній дисонанс бідного школяра, що слухає реп про розкішне життя: «Але кожна пісня про те й саме: “Золоті зуби, “Грей Гус”, кайф у ванній/Нам байдуже/Ми їздимо на кадилаках у снах”». Успіх альбому пробив шлях для нової плеяди підліткових зірок, мудрих не по роках, зокрема Біллі Айліш та Олівії Родріґо, які створювали музику таку ж похмуру й безкомпромісну, як і сама підлітковість.